?

Log in

любите

любите, любовь окрыляет.. поднимает тебя над всем - над страхами, над суетой, над проблемами... она дарит свободу и счастье… любите друг друга здесь и сейчас….
...уважайте друг друга.....отдавайте больше, чем берете сами...

…храните это чувство в сердце, что бы оно не зачерствело…

… никогда не делайте больно, тому кого вы любите ибо ничто не остается безнаказанным ..
..... Любовь вечна!!)

образ

Новый образ – это новое самоощущение, блеск в глазах и уверенность в том, что можешь покорить весь мир))) вообще, перемены это хорошо, мне всегда хочется что-нибудь поменять в своей жизни, она не кажется такой скучной.)

 Музыка, когда она совершенна, приводит сердце в точно такое же состояние, какое испытываешь, наслаждаясь присутствием любимого существа, то есть, что она дает, несомненно, самое яркое счастье, какое только возможно на земле. Фредерик де Стендаль (Анри Мари Бейль)

все проходит....

 Все проходит .. Вначале странное, непонятное чувство затмевает разум, но тоска и одиночество неминуемо остаются в прошлом, как только человек вновь оказывается в обществе, знакомится с интересными людьми. Новые встречи — вот лучшее лекарство от расставаний. Не нужно уходить в себя, думать о том, как прожить этот бесконечный день с этими воспоминаниями, с этой неразделимой мукой.

Дякую тобі...

 Обожнюю ТЕБЕ!!!!! Дякую, що ти є в моєму житті!!! Ти така добра, завжди розумієш, підтримаєш мене, коли мені погано. Якщо б у мене була сестра, я б хотіла щоб вона була схожа на тебе!! Ти показала мені інший світ, світ любові та  віри!!!      С.

ОЕ

Осінній бойкот...
Між тобою і мною
Семизначний код,
Який не по зубам мені.
Всі хочуть новин,
А я не знаю, де сховатись,
Я один
Відколи ти сказала "ні!"

Приспів:
На лінії вогню
Я віддав тобі любов мою.
На лінії вогню
Ти була моєю тайною.
Скажи мені:
Чому ми живем на лінії вогню?
Ну, не мовчи, не мовчи...

Наївний мотив набуває змісту
Серед тонких слів,
Якими ти сказала "ні".
Тікай, не тікай –
Все одно ніхто не скаже,
Де там край,
Та й чи поможе він мені?..

Приспів (2)

Не мовчи!..



Сьогодні повністю скачала новий альбом Океан Ельзи "Dolce Vita". Тепер насолоджуюсь музикою)))
 

 
Возможно мне кажется, но у меня в после время такое чувство будто мои родители хотят от меня избавиться, в плане поскорее выдать замуж, при чем за первого попавшегося……ха, хорошо что у нас с мамой разные вкусы))) Мои родители вообще по старым меркам очень поздно женились, мама в 25, папа в 27, а я вообще поздний ребенок, мама родила меня в 31 год…… 

УВІ СНІ СКАЗАВ МЕНІ…

 Це відчуття прийшло відразу, як тільки я прокинулася, розплющила очі й побачила раптом, як усе навколо змінилось. Ніби те ж сонце, що й учора, та не те, - ласкавіше, той самий вітер, але не той – добріший. Свято моєї душі поширилося ніби на все навкруги: землю, дерева, повітря. І все це виповнилося безліччю невимовних таємниць… На вулиці люди всміхалися мені, мабуть, тому, що я їм усміхалася. Небо сміялося, дерева шепотіли ніжні слова…
- Що з тобою? – дивувалися знайомі. – Ти сьогодні не така, як щодня.
- Нічого…
Не могла ж я їм зізнатися в тім, що одна лише згадка про тебе наповнювала мене такою радістю, щастям, такою безконечною вдячністю до світу, до неба з білими хмарами, що пливуть, як казкові фрегати, до придорожніх яворів, які теж із здивуванням придивлялися до мене, до голосу горобців…Взагалі, до цього прегарного дня.
Бо сьогодні вперше дарма що лише уві сні, ти сказав мені «люблю».

 

Я думаю про тебе...

Варто мені заплющити очі, й відразу бачу тебе…Волосся у тебе, мов дика трава. Приємно заблукати руками в ній. А очі в тебе бездонно-глибокі. Вабить заглянути в них, як у криницю дитинства.
Ти…
Скрізь ти!
У холодних осінніх дощах і жовто-багряному листі. В сумних вербах над ставком і місячних зимових ночах. І в теплому подихові весни…
Хай тебе нині немає зі мною, але все одно - ти поруч. Є робота, дім, знайомі, книги, а поруч – ти.
Кожного вечора, лягаючи спати, я ставлю на стіл букетик лісових конвалій. І ніхто не знає, що він – для тебе.
- Охота ото тобі, - дивуються мені, - мало не щодня ходити так далеко по конвалії. А я у відповідь тільки щасливо всміхаюсь. Бо ж ніхто не може здогадатися, що ти - біля мене, і ніхто не може забрати у мене тебе…